посмішище
ПОСМІ́ШИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що посміхо́вище.
— Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду. Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! (Шевч., І, 1963, 264);
[Муравйов:] Не може наш монарх зробитися посмішищем Європи, не кажучи про власний наш народ! (Голов., Драми, 1958, 238).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмішище — посмі́шище 1 іменник середнього роду посміх, глум, наруга рідко посмі́шище 2 іменник середнього роду, істота той, з кого сміються, глузують рідко Орфографічний словник української мови
- посмішище — Посміховисько, сміховисько, глум, див. посмішка Словник чужослів Павло Штепа
- посмішище — ПОСМІ́ШИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що посміхо́вище. – Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте лу́ду. Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! (Т. Шевченко); [Муравйов:] Не може наш монарх зробитися посмішищем Європи, не кажучи про власний наш народ! (С. Голованівський). Словник української мови у 20 томах
- посмішище — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Словник синонімів української мови