1. Словник української мови в 11 томах

посмішити

ПОСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех.

1. Док. до сміши́ти.

Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити, та поки надумається, дивись — Онисько уже й розсмішив (Мирний, III, 1954, 44).

2. Смішити якийсь час.

Кузь почервонів, а Бабенко пирснув у кулак, потім підморгнув Прокопові. Мовляв, не слід заважати. Нехай посмішить своїми опецькуватими дотепами (Руд., Остання шабля, 1959, 91);

— Різнобровий, посміши нас… — Клоуне, покажи, як люди вниз головою ходять… (Ткач, Арена, 1960, 66).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмішити — посміши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посмішити — -шу, -шиш, док., перех. 1》 Док. до смішити. 2》 Смішити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмішити — ПОСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, що. 1. Док. до сміши́ти. Йому хочеться і собі що-небудь сказати, чим-небудь дівчат посмішити, та поки надумається, дивись – Онисько уже й розсмішив (Панас Мирний). 2. Смішити якийсь час. Словник української мови у 20 томах