посмішечка
ПОСМІ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до по́смішка.
На кругленькій пичці Чирви-Воздвиженського заблукала якась кривенька, загадково-глузлива посмішечка (Коз., Сальвія, 1959, 72);
Каргат напружено стежив за кожним його рухом: звик, видно, бідолаха, до заперечень або до поблажливих посмішечок вже на перше своє слово (Шовк., Інженери, 1956, 71);
Він сидів розчервонілий, товстошиїй. Весела посмішечка пливла по його широкому лицю (Жур., Дорога.., 1948, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмішечка — посмі́шечка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- посмішечка — див. усмішка Словник синонімів Вусика
- посмішечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до посмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмішечка — ПОСМІ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до по́смішка. На кругленькій пичці Чирви-Воздвиженського заблукала якась кривенька, загадково-глузлива посмішечка (В. Словник української мови у 20 томах