постолакати
постола́кати
дієслово недоконаного виду
патякати
зневажл.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постолакати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Говорити що-небудь несуттєве, непотрібне; патякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постолакати — ПОСТОЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., вульг. Говорити що-небудь несуттєве, непотрібне; патякати. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! (Сл. Словник української мови у 20 томах
- постолакати — ПОСТОЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Говорити що-небудь несуттєве, непотрібне; патякати. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! (Сл. Гр.); Він тільки постолакав чортзна-що, а коли дійшло до діла, злякався (Загреб., Європа 45, 1959, 485). Словник української мови в 11 томах
- постолакати — Постолакати, -каю, -єш гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка