1. Словник української мови в 11 томах

постолакати

ПОСТОЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Говорити що-небудь несуттєве, непотрібне; патякати.

Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! (Сл. Гр.);

Він тільки постолакав чортзна-що, а коли дійшло до діла, злякався (Загреб., Європа 45, 1959, 485).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постолакати — постола́кати дієслово недоконаного виду патякати зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. постолакати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., вульг. Говорити що-небудь несуттєве, непотрібне; патякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постолакати — ПОСТОЛА́КАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., вульг. Говорити що-небудь несуттєве, непотрібне; патякати. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. постолакати — Постолакати, -каю, -єш гл. Разглагольствовать, говорить медленно и неинтересно. Постолакає чорт батька зна шо!.. Ну, вже! як сяде та як почне постолакати! Александрійск. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка