1. Орфографічний словник української мови

поступок

посту́пок 1

іменник чоловічого роду

учинок

розм., рідко

посту́пок 2

іменник чоловічого роду

поведінка

діал., переважно у множині

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поступок — -пку, ч. 1》 Відсоток, набавка понад звичну ціну. 2》 Поступка. 3》 зах. Вчинок, поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поступок — моск. вчинок хохл. (поступок) вчинок вчинок, витівка, збиток Словник чужослів Павло Штепа
  3. поступок — ПОСТУ́ПОК, пку, ч., розм., рідко. 1. Те саме, що учи́нок. Поступки ваші всі не Божі; Ви на сутяжників похожі І раді мордовать [мордувати] людей (І. Котляревський); Ти боїшся, коли б я “не пожалувала” про свій поступок. Словник української мови у 20 томах
  4. поступок — ПОВЕДІ́НКА (сукупність чиїх-небудь вчинків, спосіб життя певної людини, людей), ДІ́Ї, ДІ́ЯННЯ, ПОВО́ДЖЕННЯ, ПОЗИ́ЦІЯ розм., РЕ́ЧІ розм., ПОСТУПУВА́ННЯ діал., ПОСТУ́ПКИ діал., ПОВЕ́ДЕННЯ діал.; МАНЕ́РИ, ОБХО́ДЖЕННЯ розм., ОБХО́ДИНИ розм., ПОЛІ́ТИКА розм. Словник синонімів української мови
  5. поступок — ПОСТУ́ПОК, пку, ч., розм., рідко. 1. Те саме, що учи́нок. Поступки ваші всі не божі; Ви на сутяжників похожі І раді мордовать [мордувати] людей (Котл., І, 1952, 242); Ти боїшся, коли б я «не пожалувала» про свій поступок. Словник української мови в 11 томах