1. Орфографічний словник української мови

потворище

потво́рище

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потворище — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  2. потворище — -а, с. Збільш.-зневажл. до потвора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потворище — ПОТВО́РИЩЕ, а, с., зневажл. Збільш. до потво́ра. Відчинила [Оксана] миттю скриньку, в три вузли звила хустинку та що сили як гукне: – Згинь, потворище страшне! (Н. Забіла); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. потворище — ПОТВО́РИЩЕ, а, с. Збільш.-зневажл. до потво́ра. Відчинила [Оксана] миттю скриньку, в три вузли звила хустинку та що сили як гукне: — Згинь, потворище страшне! (Забіла, У.. світ, 1960, 137); *Образно. Словник української мови в 11 томах