1. Словник української мови в 11 томах

потворище

ПОТВО́РИЩЕ, а, с. Збільш.-зневажл. до потво́ра.

Відчинила [Оксана] миттю скриньку, в три вузли звила хустинку та що сили як гукне: — Згинь, потворище страшне! (Забіла, У.. світ, 1960, 137);

*Образно. Чотирнадцять танків, потворищ із сталі, Підбив він з гармати тепер і раніше (Нех., Дорога.., 1945, 8);

*У порівн. В інші дні Число ще бачив у вогні, Жорстоке, люте і криваве,У крицю коване, в броні, У нашій рідній стороні, Немов потворище безглаве (Мал., Серце.., 1959, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потворище — потво́рище іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. потворище — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  3. потворище — -а, с. Збільш.-зневажл. до потвора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потворище — ПОТВО́РИЩЕ, а, с., зневажл. Збільш. до потво́ра. Відчинила [Оксана] миттю скриньку, в три вузли звила хустинку та що сили як гукне: – Згинь, потворище страшне! (Н. Забіла); * Образно. Словник української мови у 20 томах