потекти

потекти́

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потекти — [потеикти] -еиче; мин. поут'ік, -теикла Орфоепічний словник української мови
  2. потекти — -тече, док. 1》 Почати текти, литися (про рідину, струмок і т. ін.). || безос. || рідко. Почати сипатися великою масою (про сипкі речовини). || Почати висипатися з колосся (про зерно). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потекти — ПОТЕКТИ́, тече́, док. 1. Почати текти, литися (про рідину, струмок і т. ін.). Юхим Перепелиця сміявсь, сміявсь, аж йому сльози потекли (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. потекти — (аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. потекти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. потекти — Потекти́, -течу́, -че́ш; поті́к, потекла́, -текли́; поті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. потекти — ПОТЕКТИ́, тече́, док. 1. Почати текти, литися (про рідину, струмок і т. ін.). Юхим Перепелиця сміявсь, сміявсь, аж йому сльози потекли (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  8. потекти — Потекти́, -течу́, -че́ш гл. Потечь. Чуб. V. 434. Ріки... потечуть. Єв. І. VII. 38. Словник української мови Грінченка