потомити
потоми́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потомити — -томлю, -томиш; мн. потомлять; док., перех. 1》 Утомити, знесилити всіх чи багатьох. 2》 Стомити, перевантажити (роботою, тяжкими переживаннями і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- потомити — ПОТОМИ́ТИ, томлю́, то́миш; мн. пото́млять; док., кого. 1. Утомити, знесилити всіх або багатьох. Плавала-плавала [відьма], шниряла-шниряла; та як бачить, що усіх потомила, так і піддалась... (Г. Словник української мови у 20 томах
- потомити — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал. Словник синонімів української мови
- потомити — ПОТОМИ́ТИ, томлю́, то́миш; мн. пото́млять; док., перех. 1. Утомити, знесилити всіх або багатьох. Плавала-плавала [відьма], шниряла-шниряла; та як бачить, що усіх потомила, так і піддалась… (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- потомити — Потоми́ти, -млю́, -миш гл. Утомить. Драг. 65. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили. Мил. Св. 34. Словник української мови Грінченка