1. Орфографічний словник української мови

потривожити

потриво́жити

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потривожити — -жу, -жиш, док., перех. 1》 Викликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти. 2》 Порушити чий-небудь спокій, перешкодити чиємусь відпочинкові і т. ін. || Вивести з певного стану, відірвати від якогось заняття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. потривожити — ПОТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. Ви́кликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти. Марусі сказали про смерть опришка не скоро по тім, як видужала. Боялися потривожити (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. потривожити — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  4. потривожити — ПОТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Ви́кликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти. Марусі сказали про смерть опришка не скоро по тім, як видужала. Боялися потривожити (Хотк. Словник української мови в 11 томах