потривожити

потриво́жити

-жу, -жиш, док., перех.

1》 Викликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти.

2》 Порушити чий-небудь спокій, перешкодити чиємусь відпочинкові і т. ін.

|| Вивести з певного стану, відірвати від якогось заняття.

|| Завдати фізичного болю.

|| Сполохати, зігнавши, піднявши з місця (про птахів, звірів і т. ін.).

|| у сполуч. зі сл. спокій, сон, тиша і т. ін. Порушити, перервати.

|| Порушити попередній порядок або нерухомість чого-небудь, зрушити щось із місця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потривожити — потриво́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потривожити — ПОТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. Ви́кликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти. Марусі сказали про смерть опришка не скоро по тім, як видужала. Боялися потривожити (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. потривожити — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  4. потривожити — ПОТРИВО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Ви́кликати тривогу, неспокій у кого-небудь, схвилювати когось; занепокоїти. Марусі сказали про смерть опришка не скоро по тім, як видужала. Боялися потривожити (Хотк. Словник української мови в 11 томах