1. Орфографічний словник української мови

потішник

поті́шник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потішник — див. жартівник Словник синонімів Вусика
  2. потішник — -а, ч., заст. Розважальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потішник — ПОТІ́ШНИК, а, ч., заст. Розважальник. Вже не чутно тут було величальних погуків, завмерли бучні співи, не викаблучувалися блазні й потішники (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. потішник — ПОТІ́ШНИК, а, ч., заст. Розважальник. Вже не чутно тут було величальних погуків, завмерли бучні співи, не викаблучувалися блазні й потішники (Загреб., Диво, 1968, 324). Словник української мови в 11 томах