поцюканий

поцю́каний

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцюканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцюкати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поцюканий — ПОЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поцю́кати 1. Не день, не два на тім степу Лежить одинокий Поцюканий, порубаний Козак молоденький (Д. Мордовець); Маленька сокира .. стирчала в старій, тисячі разів поцюканій дривітні (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  3. поцюканий — ПОЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поцю́кати 1. Не день, не два на тім степу Лежить одинокий Поцюканий, порубаний Козак молоденький (Морд., І, 1958, 550); Маленька сокира.. стирчала в старій, тисячі разів поцюканій дривітні (Рудь, Гомін.., 1959, 23). Словник української мови в 11 томах