поцюканий
поцю́каний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поцюкати 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцюканий — поцю́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- поцюканий — ПОЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поцю́кати 1. Не день, не два на тім степу Лежить одинокий Поцюканий, порубаний Козак молоденький (Д. Мордовець); Маленька сокира .. стирчала в старій, тисячі разів поцюканій дривітні (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
- поцюканий — ПОЦЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поцю́кати 1. Не день, не два на тім степу Лежить одинокий Поцюканий, порубаний Козак молоденький (Морд., І, 1958, 550); Маленька сокира.. стирчала в старій, тисячі разів поцюканій дривітні (Рудь, Гомін.., 1959, 23). Словник української мови в 11 томах