поцілуйко
поцілу́йко
іменник чоловічого роду, істота
жарт.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцілуйко — -а, ч., жарт. Той, хто любить цілуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцілуйко — ПОЦІЛУ́ЙКО, а, ч., жарт. Той, хто любить цілуватися. [Настя:] Гетьте-бо! І все б їм цілуватися, от ще поцілуйко! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- поцілуйко — ПОЦІЛУ́ЙКО, а, ч., жарт. Той, хто любить цілуватися. [Настя:] Гетьте-бо! І все б їм цілуватися, от ще поцілуйко! (Кроп., II, 1958, 40). Словник української мови в 11 томах
- поцілуйко — Поцілуйко, -ка м. Любящій цѣловаться. Конст. у. Словник української мови Грінченка