1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поцілуйко

поцілу́йко

-а, ч., жарт.

Той, хто любить цілуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцілуйко — поцілу́йко іменник чоловічого роду, істота жарт. Орфографічний словник української мови
  2. поцілуйко — ПОЦІЛУ́ЙКО, а, ч., жарт. Той, хто любить цілуватися. [Настя:] Гетьте-бо! І все б їм цілуватися, от ще поцілуйко! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. поцілуйко — ПОЦІЛУ́ЙКО, а, ч., жарт. Той, хто любить цілуватися. [Настя:] Гетьте-бо! І все б їм цілуватися, от ще поцілуйко! (Кроп., II, 1958, 40). Словник української мови в 11 томах
  4. поцілуйко — Поцілуйко, -ка м. Любящій цѣловаться. Конст. у. Словник української мови Грінченка