1. Орфографічний словник української мови

прабаба

праба́ба

іменник жіночого роду, істота

* Але: дві, три, чотири праба́би

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабаба — -и, ж. Мати діда або баби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прабаба — ПРАБА́БА, и, ж. Мати діда або баби. – Я не люблю циганити, як наші баби та прабаби циганили по селі з торбами (І. Нечуй-Левицький); Батьки були неписьменні. Неписьменні були батько, мати, баба і прабаба (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  3. прабаба — ПРАБА́БА, и, ж. Мати діда або баби. — Я не люблю циганити, як наші баби та прабаби циганили по селі з торбами (Н.-Лев., III, 1956, 87); Батьки були неписьменні. Неписьменні були батько, мати, баба і прабаба (Довж., І, 1958, 11). Словник української мови в 11 томах
  4. прабаба — Прабаба, -би ж. Прабабушка. Конст. у. Словник української мови Грінченка