1. Словник української мови в 11 томах

прабаба

ПРАБА́БА, и, ж. Мати діда або баби.

— Я не люблю циганити, як наші баби та прабаби циганили по селі з торбами (Н.-Лев., III, 1956, 87);

Батьки були неписьменні. Неписьменні були батько, мати, баба і прабаба (Довж., І, 1958, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабаба — праба́ба іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири праба́би Орфографічний словник української мови
  2. прабаба — -и, ж. Мати діда або баби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прабаба — ПРАБА́БА, и, ж. Мати діда або баби. – Я не люблю циганити, як наші баби та прабаби циганили по селі з торбами (І. Нечуй-Левицький); Батьки були неписьменні. Неписьменні були батько, мати, баба і прабаба (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. прабаба — Прабаба, -би ж. Прабабушка. Конст. у. Словник української мови Грінченка