1. Орфографічний словник української мови

прабатьки

прабатьки́

множинний іменник, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабатьки — див. пращур Словник синонімів Вусика
  2. прабатьки — -ів, мн. Давні предки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прабатьки — ПРАБАТЬКИ́, і́в, мн. Давні предки. Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Данилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. прабатьки — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
  5. прабатьки — ПРАБАТЬКИ́, і́в, мн. Давні предки. Рід наш увесь ходючий, батьки й прабатьки, то й Данилко, мабуть, ходитиме, доки й ноги не відпадуть (Ю. Янов., II, 1958, 186). Словник української мови в 11 томах