1. Орфографічний словник української мови

прабатько

праба́тько

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабатько — -а, ч. Той, від кого походять який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прабатько — ПРАБА́ТЬКО, а, ч. Той, від кого ведуть початок який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Серед інших котячих порід найбільш породистими можна вважати ангорських котів .. Їхнім прабатьком, як доводять деякі вчені, був манул (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. прабатько — РОДОНАЧА́ЛЬНИК (той, від якого бере початок якийсь рід), ПРЕ́ДОК, ПРАРО́ДИЧ, ПРАБА́ТЬКО, ПРАОТЕ́ЦЬ заст., уроч., ПРАРОДИ́ТЕЛЬ заст., уроч. З золотих рам на стінах дивились на його давні предки, князі Вишневецькі (І. Словник синонімів української мови
  4. прабатько — ПРАБА́ТЬКО, а, ч. Той, від кого ведуть початок який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Серед інших котячих порід найбільш породистими можна вважати ангорських котів.. Їхнім прабатьком, як доводять деякі вчені, був манул (Знання.., 9, 1971, 28). Словник української мови в 11 томах