прабатько

РОДОНАЧА́ЛЬНИК (той, від якого бере початок якийсь рід), ПРЕ́ДОК, ПРАРО́ДИЧ, ПРАБА́ТЬКО, ПРАОТЕ́ЦЬ заст., уроч., ПРАРОДИ́ТЕЛЬ заст., уроч. З золотих рам на стінах дивились на його давні предки, князі Вишневецькі (І. Нечуй-Левицький); Тепер не знаю і не відаю, Де був я, за якою віддаллю, Та знаю, що мої прародичі Шуміли в цій темнавій обочі (Д. Павличко); Моїх синів враги прогнали, Ярмом все чисто опрягли, Невірні гнізда позвивали, Де наші праотці жили (П. Грабовський); Він був не на самоті з Богом — перед вечірнею, тобто перед відправою, котра, нагадуючи нам про гріхопадіння прародителів, кличе до спокутування гріхів (О. Ільченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прабатько — праба́тько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прабатько — -а, ч. Той, від кого походять який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прабатько — ПРАБА́ТЬКО, а, ч. Той, від кого ведуть початок який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Серед інших котячих порід найбільш породистими можна вважати ангорських котів .. Їхнім прабатьком, як доводять деякі вчені, був манул (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. прабатько — ПРАБА́ТЬКО, а, ч. Той, від кого ведуть початок який-небудь рід, порода тварин, сорт рослин і т. ін. Серед інших котячих порід найбільш породистими можна вважати ангорських котів.. Їхнім прабатьком, як доводять деякі вчені, був манул (Знання.., 9, 1971, 28). Словник української мови в 11 томах