правдошукач

правдошука́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правдошукач — -а, ч. Той, хто прагне домогтися справедливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правдошукач — ПРАВДОШУКА́Ч, а́, ч. Той, хто шукає, намагається добитися справедливості. Федір (“Палій”), і політичний в'язень (“Лист”), і навіть змучений батько з “Кленових листків” – правдошукачі. Словник української мови у 20 томах