правильник
прави́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Правильник — Церковно-богослужбова книга, яка містить 'правило' підготовки до здійснення (для священнослужителя) та до прийняття (для вірного) Таїнства Євхаристії, а також указівки щодо поведінки під час цього таїнства Словник церковно-обрядової термінології
- правильник — ПРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який ліквідує несправності в чому-небудь; виправляє, випрямляє щось. Передові робітники-правильники .. вже виконали по п'ять з половиною – шість річних норм (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- правильник — пра́вильник збірка правил (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- правильник — ПРАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який ліквідує несправності в чому-небудь; виправляє, випрямляє щось. Передові робітники-правильники.. вже виконали по п’ять з половиною — шість річних норм (Веч. Київ, 20.XI 1969, 1). Словник української мови в 11 томах