правник
правни́к
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правник — Пра́вни́к: — юрист [46-1;46-2] — юрист, фахівець з правознавства [45] Словник з творів Івана Франка
- правник — Юрист, правознавець, правовик, юриспрудент. Словник синонімів Караванського
- правник — -а, ч. Юрист, фахівець із правознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- правник — ПРАВНИ́К, а́, ч. Юрист, фахівець з правознавства. Група правників .. помалу зосередилась коло судового радника (І. Франко); Доктор Зінгер з фаху був правник – теоретик юриспруденції (Ю. Словник української мови у 20 томах
- правник — ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад... Словник синонімів української мови
- правник — Правни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- правник — ПРАВНИ́К, а́, ч., рідко. Юрист, фахівець з правознавства. Група правників.. помалу зосередилась коло судового радника (Фр., VI, 1951, 208); Доктор Зінгер з фаху був правник — теоретик юриспруденції (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах
- правник — Правни́к, -ка м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех. Словник української мови Грінченка