1. Орфографічний словник української мови

правовід

правові́д

іменник чоловічого роду, істота

правознавець

іст., арх., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правовід — ПРАВОВІ́Д, а, ч., заст., рідко. 1. Те саме, що правозна́вець. – А знаєш, де Шестірний? – спитав Петро Жука. – А де? – Правовідом... (Панас Мирний). 2. іст. У царській Росії – вихованець училища правознавства – привілейованої вищої школи для аристократичної молоді. Словник української мови у 20 томах
  2. правовід — ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад... Словник синонімів української мови
  3. правовід — ПРАВОВІ́Д, а, ч., заст., рідко. 1. Те саме, що правозна́вець. — А знаєш, де Шестірний? — спитав Петро Жука. — А де? — Правовідом… (Мирний, І, 1954, 353). 2. іст. У царській Росії — вихованець училища правознавства — привілейованої вищої школи для аристократичної молоді. Словник української мови в 11 томах