1. Словник синонімів української мови

правовід

ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад М. Лукаша); Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газети); Не як юрист, а як людина, а ще точніше — як батько, він не повірив у злочинність дівчини (Л. Дмитерко); За розуміння космосу як загальнолюдської власності висловлюється переважна більшість правовиків (з журналу); — Хіба я не такий юриста, як він? Ну, він має вже посаду,.. так що ж з того? (Олена Пчілка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правовід — правові́д іменник чоловічого роду, істота правознавець іст., арх., рідко Орфографічний словник української мови
  2. правовід — ПРАВОВІ́Д, а, ч., заст., рідко. 1. Те саме, що правозна́вець. – А знаєш, де Шестірний? – спитав Петро Жука. – А де? – Правовідом... (Панас Мирний). 2. іст. У царській Росії – вихованець училища правознавства – привілейованої вищої школи для аристократичної молоді. Словник української мови у 20 томах
  3. правовід — ПРАВОВІ́Д, а, ч., заст., рідко. 1. Те саме, що правозна́вець. — А знаєш, де Шестірний? — спитав Петро Жука. — А де? — Правовідом… (Мирний, І, 1954, 353). 2. іст. У царській Росії — вихованець училища правознавства — привілейованої вищої школи для аристократичної молоді. Словник української мови в 11 томах