1. Словник синонімів української мови

правовірний

ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Женя була вельми послідовна в своїх поглядах і почуттях (Ю. Шовкопляс); Данило помітив, що Артемченко може бути неухильним, вимогливим (О. Копиленко); О, якби він був таким, яким рисував його жандар, — сильним, впливовим, непохитним (Г. Хоткевич); Гільдхен вирішила раптом вдавати з себе правовірну нацистку (П. Загребельний); В особистому житті Тарганець скупий, недоброзичливий, безмежно нудний, ні на крок не відходить від своєї ортодоксальної дружини (Л. Дмитерко); Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський).

МАГОМЕТА́НИН (той, хто визнає магометанство), МУСУЛЬМА́НИН, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман). У магометан відвідування лазні і щоденне обливання зведені до рівня релігійного догмату (з журналу); Чужинець знає не гірш за кожного правовірного, що кожен мусульманин мусить молитися п'ять разів на добу (О. Досвітній); .- Таке діється, що православну людину женуть із Львова, як бусурмана (З. Тулуб); — Козаки! Смерть бусурменам! Вперед! (Н. Рибак).

МАГОМЕТА́НСЬКИЙ (пов'язаний з магометанством), МУСУЛЬМА́НСЬКИЙ, ІСЛА́МСЬКИЙ, БУСУРМА́НСЬКИЙ (БУСУРМЕ́НСЬКИЙ) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман — який суворо дотримується канонів цієї релігії). — Який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар); Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); (Настя:) Доступлю в палац поганого бусурманського хана, задушу його оцими своїми руками (І. Нечуй-Левицький); І Бертольдові спочатку Справді щастя панувало, Довелося звоювати Бусурменських міст немало (Леся Українка); Для них Морниця була тим, чим Мекка для правовірного мусульманина (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правовірний — правові́рний 1 прикметник який суворо дотримується догматів певної віри, релігії правові́рний 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто сповідує іслам; мусульманин Орфографічний словник української мови
  2. правовірний — -а, -е. 1》 Який суворо дотримується догматів певної віри, релігії. || перен. Який суворо дотримується якого-небудь учення, системи поглядів, напряму в мистецтві і т. ін. || у знач. ім. правовірний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. правовірний — Правдовірий Словник чужослів Павло Штепа
  4. правовірний — ПРАВОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який суворо дотримується догматів певної віри, релігії. Федір Стринський вважав себе священиком справедливим, правовірним (С. Скляренко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  5. правовірний — ПРАВОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який суворо дотримується догматів певної віри, релігії. Федір Стринський вважав себе священиком справедливим, правовірним (Скл., Карпати, II, 1954, 286); // перен. Словник української мови в 11 томах
  6. правовірний — Правовірний, -а, -е Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19. Словник української мови Грінченка