праматір

прама́тір

іменник жіночого роду, істота

* Але: дві, три, чотири прама́тері

уроч.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. праматір — див. мати Словник синонімів Вусика
  2. праматір — -тері, ж., заст., уроч. Прамати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. праматір — ПРАМА́ТІР, тері, ж., заст., уроч. Прамати. Земле-землице, праматір наша і годувальнице! Ти мовчки й терпляче зносиш всіляку наругу, яку іноді чинять над тобою невдячні твої діти (І. Словник української мови у 20 томах
  4. праматір — ПРАМА́ТІР, тері, ж., заст., уроч. Прамати. Земле-землице, праматір наша і годувальнице! Ти мовчки й терпляче зносиш всіляку наругу, яку іноді чинять над тобою невдячні твої діти (Цюпа, Краяни, 1971, 28); Ось його хата, біла... Словник української мови в 11 томах