праматір
ПРАМА́ТІР, тері, ж., заст., уроч. Прамати.
Земле-землице, праматір наша і годувальнице! Ти мовчки й терпляче зносиш всіляку наругу, яку іноді чинять над тобою невдячні твої діти (Цюпа, Краяни, 1971, 28);
Ось його хата, біла, з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського (Довж., I, 1958, 324).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- праматір — прама́тір іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири прама́тері уроч. Орфографічний словник української мови
- праматір — див. мати Словник синонімів Вусика
- праматір — -тері, ж., заст., уроч. Прамати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- праматір — ПРАМА́ТІР, тері, ж., заст., уроч. Прамати. Земле-землице, праматір наша і годувальнице! Ти мовчки й терпляче зносиш всіляку наругу, яку іноді чинять над тобою невдячні твої діти (І. Словник української мови у 20 томах