прапращур
прапра́щур
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прапращур — див. пращур Словник синонімів Вусика
- прапращур — -а, ч. Далекий предок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прапращур — ПРАПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок. Чутка йде – немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам... (М. Словник української мови у 20 томах
- прапращур — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
- прапращур — ПРАПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок. Чутка йде — немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам… (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- прапращур — Прапращур, -ра м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло. К. Досв. 42. Словник української мови Грінченка