1. Словник української мови у 20 томах

прапращур

ПРАПРА́ЩУР, а, ч.

Далекий предок.

Чутка йде – немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам... (М. Зеров);

Із тих незапам'ятних часів, коли наш далекий прапращур виділився із тваринного світу і зайняв на землі своє окремішнє місце, .. людське мислення пройшло складний і тернистий шлях еволюції (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прапращур — прапра́щур іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. прапращур — див. пращур Словник синонімів Вусика
  3. прапращур — -а, ч. Далекий предок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прапращур — ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст. Словник синонімів української мови
  5. прапращур — ПРАПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок. Чутка йде — немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам… (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. прапращур — Прапращур, -ра м. Прапращуръ. І праправнуки згадають прапращурів діло. К. Досв. 42. Словник української мови Грінченка