1. Орфографічний словник української мови

прегарно

прега́рно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прегарно — також у сполуч. зі сл. гарно, розм. Присл. до прегарний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прегарно — ПРЕГА́РНО, також у сполуч. зі сл. гарно, розм. Присл. до прега́рний. Співаєш ти (всяк згодиться) прегарно; Але послухай, як шепоче ліс (П. Грабовський); Але послухай, як шепоче ліс... (П. Словник української мови у 20 томах
  3. прегарно — Прега́рно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. прегарно — ПРЕГА́РНО, також у сполуч. із сл. гарно, розм. Присл. до прега́рний. Співаєш ти (всяк згодиться) прегарно; Але послухай, як шепоче ліс… (Граб., І, 1959, 260); Читав [професор лекцію] прегарно й толкував [тлумачив] (Коб., III, 1956, 325); // у знач. Словник української мови в 11 томах