1. Орфографічний словник української мови

преподобіє

преподо́біє 1

іменник середнього роду

праведність, святість

церк.

преподо́біє 2

іменник середнього роду

титулування священика

церк.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. преподобіє — -я, с. 1》 рел., заст. Святість, праведність. 2》 у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк. Титулування священика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. преподобіє — Велебність, превелебність Словник чужослів Павло Штепа
  3. преподобіє — ПРЕПОДО́БІЄ, я, с. 1. рел., заст. Святість, праведність. 2. у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк. Титулування священика. “Ваше преподобіє, вельмишановний отче Никоне, – писав колишній друг бурсак Павло до свого приятеля благочинного. Словник української мови у 20 томах
  4. преподобіє — ПРЕПОДО́БІЄ, я, с. 1. рел., заст. Святість, праведність. 2. у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк. Титулування священика. «Ваше преподобіє, вельмишановний отче Никоне, — писав колишній друг бурсак Павло до свого приятеля благочинного. — Маю невеличке до тебе прохання» (Кач., II, 1958, 24). Словник української мови в 11 томах