прибігти
прибі́гти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибігти — [приеб’ігтие] -б'іжу, -б'іжиш, -б'іжиемо, -б'іжиете; нак. -б'іжи, -б'іж'іт' Орфоепічний словник української мови
- прибігти — див. прибігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибігти — ПРИБІ́ГТИ див. прибіга́ти. Словник української мови у 20 томах
- прибігти — ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. Словник синонімів української мови
- прибігти — Прибі́гти, -біжу́, -жи́ш, -жа́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прибігти — ПРИБІ́ГТИ див. прибіга́ти. Словник української мови в 11 томах
- прибігти — Прибіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8. Словник української мови Грінченка