1. Словник синонімів української мови

прибігти

ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. В тривозі підбігає до вікна дружина Глушака (О. Довженко); Мавка надбігає на його крик (Леся Українка); Разом схопились (старі) Та до воріт... Прибігають — Мовчки зупинились. Перед самим перелазом Дитина сповита (Т. Шевченко); Діти змахують руками і всією ватагою підлітають до Никодима ближче (І. Рябокляч); Боб хватає пляшку з вином, миттю підскакує до Марка й замахується на нього (Мирослав Ірчан); — Скільки літ, скільки зим! — гукав Колісник, прискакуючи до Рубця, і поліз цілуватися (Панас Мирний); — Зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибігти — прибі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прибігти — [приеб’ігтие] -б'іжу, -б'іжиш, -б'іжиемо, -б'іжиете; нак. -б'іжи, -б'іж'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. прибігти — див. прибігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прибігти — ПРИБІ́ГТИ див. прибіга́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. прибігти — Прибі́гти, -біжу́, -жи́ш, -жа́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прибігти — ПРИБІ́ГТИ див. прибіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. прибігти — Прибіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. прибігти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать. За Зінькою слідком прибігли єї мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. Прибігає вовчик до ополонки. Рудч. Ск. II. 8. Словник української мови Грінченка