приволочений
приволо́чений 1
дієприкметник
дотягнений кудись
розм.
приволо́чений 2
дієприкметник
розпушений — про ґрунт, землю
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приволочений — I -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до приволокти, приволікти. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до приволочити 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- приволочений — ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. до приволокти́, приволікти́. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне, дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Іван Ле). ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. Словник української мови у 20 томах
- приволочений — ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приволокти́, приволікти́. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне, дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Ле, Клен. лист, 1960, 95). Словник української мови в 11 томах