приволочений
приволо́чений
I -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приволокти, приволікти.
II -а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до приволочити 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приволочений — приволо́чений 1 дієприкметник дотягнений кудись розм. приволо́чений 2 дієприкметник розпушений — про ґрунт, землю рідко Орфографічний словник української мови
- приволочений — ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. до приволокти́, приволікти́. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне, дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Іван Ле). ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ², а, е, рідко. Дієпр. пас. Словник української мови у 20 томах
- приволочений — ПРИВОЛО́ЧЕНИЙ¹, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до приволокти́, приволікти́. Ваня сидів на сухій колоді, приволоченій з лісу, вслухався в смачне, дуже сопіння поснулих друзів і в хворобливе марення пораненого (Ле, Клен. лист, 1960, 95). Словник української мови в 11 томах