1. Орфографічний словник української мови

пригодництво

приго́дництво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригодництво — -а, с., літ. Те, що пов'язане з пригодами (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пригодництво — ПРИГО́ДНИЦТВО, а, с., літ. Те, що пов'язане з пригодами (у 2 знач.). Елементи пригодництва займають помітне місце в оповіданні О. Копиленка “Сенчині пригоди” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. пригодництво — ПРИГО́ДНИЦТВО, а, с., літ. Те, що пов’язане з пригодами (у 2 знач.). Елементи пригодництва займають помітне місце в оповіданні О. Копиленка «Сенчині пригоди» (Іст. укр. літ., II, 1956, 110). Словник української мови в 11 томах