приголовчик

приголо́вчик

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приголовчик — -а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приголовчик — ПРИГОЛО́ВЧИК, а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання). Навчаю, як і покупати, як приголовчик, як пупочок завинути, щоб водиця не зайшла (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. приголовчик — ПРИГОЛО́ВЧИК, а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання). Навчаю, як і покупати, як приголовчик, як пупочок завинути, щоб водиця не зайшла (Барв., Опов.., 1902, 436). Словник української мови в 11 томах