1. Словник української мови у 20 томах

приголовчик

ПРИГОЛО́ВЧИК, а, ч., розм.

Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання).

Навчаю, як і покупати, як приголовчик, як пупочок завинути, щоб водиця не зайшла (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приголовчик — приголо́вчик іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. приголовчик — -а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приголовчик — ПРИГОЛО́ВЧИК, а, ч., розм. Згорнута пелюшка, що підкладається під голову немовляті (звичайно під час купання). Навчаю, як і покупати, як приголовчик, як пупочок завинути, щоб водиця не зайшла (Барв., Опов.., 1902, 436). Словник української мови в 11 томах