пригонити

приго́нити 1

дієслово недоконаного виду

приганяти кудись

приго́нити 2

дієслово недоконаного виду

припасовувати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригонити — I див. приганяти I. II див. приганяти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пригонити — ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹. ПРИГО́НИТИ² див. приганя́ти². Словник української мови у 20 томах
  3. пригонити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. пригонити — ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹. ПРИГОНИТИ див. приганяти. Словник української мови в 11 томах
  5. пригонити — Пригонити, -ню, -ниш гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323. Словник української мови Грінченка