пригонити

ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹.

ПРИГОНИТИ див. приганяти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригонити — приго́нити 1 дієслово недоконаного виду приганяти кудись приго́нити 2 дієслово недоконаного виду припасовувати Орфографічний словник української мови
  2. пригонити — I див. приганяти I. II див. приганяти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригонити — ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹. ПРИГО́НИТИ² див. приганя́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. пригонити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  5. пригонити — Пригонити, -ню, -ниш гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323. Словник української мови Грінченка