пригонити
ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹.
ПРИГОНИТИ див. приганяти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригонити — приго́нити 1 дієслово недоконаного виду приганяти кудись приго́нити 2 дієслово недоконаного виду припасовувати Орфографічний словник української мови
- пригонити — I див. приганяти I. II див. приганяти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригонити — ПРИГО́НИТИ¹ див. приганя́ти¹. ПРИГО́НИТИ² див. приганя́ти². Словник української мови у 20 томах
- пригонити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- пригонити — Пригонити, -ню, -ниш гл. = приганяти. Паша пані хупава, роспустили рукава, і сама не робить, і нас не пригонить. Мет. 323. Словник української мови Грінченка