1. Словник української мови в 11 томах

пригонич

ПРИГО́НИЧ, а, ч., заст. Наглядач над робітниками, працівниками.

— Знаю я ті начальства! Знаєте, їх наставляють більше як пригоничів, задля того, щоб слідкувати за урядовим людом (Н.-Лев., VI, 1966, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригонич — приго́нич іменник чоловічого роду, істота наглядач рідко Орфографічний словник української мови
  2. пригонич — -а, ч., заст. Наглядач над робітниками, працівниками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригонич — ПРИГО́НИЧ, а, ч., заст. Наглядач над робітниками, працівниками. – Знаю я ті начальства! Знаєте, їх наставляють більше як пригоничів, задля того, щоб слідкувати за урядовим людом (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. пригонич — НАГЛЯ́ДА́Ч (службовець, що здійснює нагляд, контроль за працівниками, робітниками, звичайно підневільними, рабами, в'язнями і т. ін.), ДОЗО́РЕЦЬ заст., ДОЗО́РЧИЙ заст.; ПРИГО́НИЧ заст., ПРИГІ́НЧИЙ заст. Словник синонімів української мови
  5. пригонич — Приго́нич, -ча м. = пригінчий. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка