пригребиця

пригре́биця

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригребиця — див. погріб Словник синонімів Вусика
  2. пригребиця — -і, ж., розм. Те саме, що погрібник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригребиця — ПРИГРЕ́БИЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що погрібни́к. [Петро:] Не заходь нікуди з двору... молоко постанови у пригребицю, а сама причепурись... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. пригребиця — Пригре́биця, -ці; -биці, -биць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пригребиця — ПРИГРЕ́БИЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що погрібни́к. [Петро:] Не заходь нікуди з двору… молоко постанови у пригребицю, а сама причепурись… (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  6. пригребиця — Пригребиця, -ці ж. 1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ. 2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ. Вас. 180. 3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой. Вас. 146. Словник української мови Грінченка