пригрів
при́грів
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригрів — -у, ч. Місце, освітлене сонцем; осоння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригрів — ПРИ́ГРІВ, у, ч. Місце, освітлене сонцем; осоння. Мініатюрним виселком теплиці На пригріві красуються (І. Вирган); Сонце стояло ще низько над обрієм, але сміялось по-весняному. На пригріві метушились, цвірінчали горобці (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- пригрів — ОСО́ННЯ (незатінене місце, що освітлюється та підігрівається сонцем), ПІДСО́ННЯ, ПРИ́ГРІВ, ВІДСО́ННЯ. Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик); Жито половіє на підсонні, застилає колос небокрай (М. Словник синонімів української мови
- пригрів — ПРИ́ГРІВ, у, ч. Місце, освітлене сонцем; осоння. Мініатюрним виселком теплиці На пригріві красуються (Вирган, В розп. літа, 1959, 226); Сонце стояло ще низько над обрієм, але сміялось по-весняному. На пригріві метушились, цвірінчали горобці (Збан., Малин. дзвін, 1958, 357). Словник української мови в 11 томах
- пригрів — Пригрів, -ву м. Мѣсто, обогрѣваемое солнцемъ; солнцепекъ. Чабан на соняшному пригріві... спить. О. 1862. V. Кух. 31. Словник української мови Грінченка