1. Орфографічний словник української мови

прикинутися

прики́нутися 1

дієслово доконаного виду

навмисне створити якесь враження про себе; удати що-небудь

прики́нутися 2

дієслово доконаного виду

відчути прихильність; привернутися

заст.

прики́нутися 3

дієслово доконаного виду

з'явитися — про рани, хвороби і т.д.

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикинутися — I див. прикидатися I. II див. прикидатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикинутися — ПРИКИ́НУТИСЯ¹ див. прикида́тися¹. ПРИКИ́НУТИСЯ² див. прикида́тися². Словник української мови у 20 томах
  3. прикинутися — УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) кого, якого (поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою), ПРИКИДА́ТИСЯ ким, яким, ВИДАВА́ТИ із сл. себе, за кого, ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ (ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ) під кого, КО́РЧИТИ перев. із сл. з себе, розм. Словник синонімів української мови
  4. прикинутися — ПРИКИ́НУТИСЯ¹ див. прикида́тися¹. ПРИКИНУТИСЯ див. прикидатися. Словник української мови в 11 томах
  5. прикинутися — Прикидатися, -даюся, -єшся сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530. Словник української мови Грінченка