1. Словник синонімів української мови

прикинутися

УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) кого, якого (поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою), ПРИКИДА́ТИСЯ ким, яким, ВИДАВА́ТИ із сл. себе, за кого, ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ (ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ) під кого, КО́РЧИТИ перев. із сл. з себе, розм., ПРИБИРА́ТИСЯ під кого, розм., ПРИСТАВЛЯ́ТИ діал., ПРИСТАВЛЯ́ТИСЯ діал.; ПРИДУ́РЮВАТИСЯ розм. (навмисне поводитися як дурна або наївна людина). — Док.: уда́ти (вда́ти), прики́нутися, ви́дати, підроби́тися, приста́вити, ско́рчити, напусти́ти, прибра́тися, придури́тися. Три дні я удавав із себе хворого (Ю. Яновська); Вона голосом силкувалася вдавати тих звірів чи людей, про яких казала (Б. Грінченко); — А ти хто такий? — прикидаючись незнайком, запитав Дорош (Григорій Тютюнник); Мотаючись по світу, Геннадій Курай зробив висновок, що найкраще видавати себе за якусь знаменитість (І. Цюпа); Він таки справді підроблявся під Робінзона, цей нестрижений (Ю. Збанацький); — Товаришу сержант!.. що ви з себе Швейка корчите? (О. Гончар); Прибиратися під Наполеона (П. Панч); Ви думаєте, він грошенят не має? Овва! Він тільки приставляється нещасним (Грицько Григоренко). — Пор. II. 1. надава́ти.

УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) що (діючи певним чином, приховувати свої справжні наміри, почуття тощо з певною метою), ПОКА́ЗУВАТИ, ПРИКИДА́ТИСЯ, ІНСЦЕНУВА́ТИ. — Док.: уда́ти (вда́ти), показа́ти, прики́нутися, інсценува́ти, почини́тися заст. Він старанно вдавав, що сказане цим молодиком його не обходить (Ю. Шовкопляс); Кожний намагався показати, що він не злякався (М. Коцюбинський); Молода намагалася вгадати: спить її чоловік чи тільки прикидається (М. Томчаній); Олександр Бєляєв обманює командира ворожого міноносця, інсценуючи масове самогубство команди підводного човна (з журналу); Починилась моя дружина хворою (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикинутися — прики́нутися 1 дієслово доконаного виду навмисне створити якесь враження про себе; удати що-небудь прики́нутися 2 дієслово доконаного виду відчути прихильність; привернутися заст. прики́нутися 3 дієслово доконаного виду з'явитися — про рани, хвороби і т.д. розм. Орфографічний словник української мови
  2. прикинутися — I див. прикидатися I. II див. прикидатися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прикинутися — ПРИКИ́НУТИСЯ¹ див. прикида́тися¹. ПРИКИ́НУТИСЯ² див. прикида́тися². Словник української мови у 20 томах
  4. прикинутися — ПРИКИ́НУТИСЯ¹ див. прикида́тися¹. ПРИКИНУТИСЯ див. прикидатися. Словник української мови в 11 томах
  5. прикинутися — Прикидатися, -даюся, -єшся сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530. Словник української мови Грінченка