прикомірок
прикомі́рок
іменник чоловічого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикомірок — див. комора; прибудова Словник синонімів Вусика
- прикомірок — -рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прикомірок — ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Мар'я лягла в коморі, Христя – в прикомірку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- прикомірок — ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Мар’я лягла в коморі, Христя — в прикомірку (Мирний, III, 1954, 161). Словник української мови в 11 томах
- прикомірок — Прикомірок, -рка м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39. Словник української мови Грінченка