1. Словник української мови в 11 томах

прикомірок

ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори.

Мар’я лягла в коморі, Христя — в прикомірку (Мирний, III, 1954, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикомірок — прикомі́рок іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прикомірок — див. комора; прибудова Словник синонімів Вусика
  3. прикомірок — -рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прикомірок — ПРИКОМІ́РОК, рка, ч., розм. Маленьке приміщення, кімнатка, прибудована до хати або до комори. Мар'я лягла в коморі, Христя – в прикомірку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. прикомірок — Прикомірок, -рка м. Чуланъ, пристроенный къ хатѣ или амбару. Рудч. Ск. I. 39. Словник української мови Грінченка